За новою системою нарахування стипендій навіть круглі відмінники не завжди можуть їх отримати. Про це “Голосу України” розповіла заступник голови Профспілки працівників освіти і науки України, голова профкому студентів і аспірантів КНЕУ ім. Вадима Гетьмана Ольга Чабанюк.
– Загальна сума, передбачена в бюджеті на стипендії, значно зросла. Але саме за рахунок соціальної складової, тобто виплат для пільговиків. Водночас через істотне зменшення академічного стипендіального фонду його бракує навіть на відмінників, — розповідає вона. — На це у державному бюджеті передбачено 3 млрд. 985 млн. грн. Торік було 4,9 млрд. грн. Раніше у більшості вишів академічні стипендії отримували 75% студентів-бакалаврів денної форми навчання, нині їх буде не більш як 45%. За новою системою виплати отримає той, хто розташовується вгорі рейтингу, який складається окремо на кожному курсі, на кожному факультеті і на кожній спеціальності. 90% балів спудеї набирають за результатами навчання і 10% — за участь у науковій, спортивній, громадській діяльності тощо. Академічні успіхи вже давно оцінюють за стобальною шкалою: раніше відмінникам ставили п’ятірки, а нині — від 92 до 100 балів. Типовою є ситуація, коли студент чудово складає сесію, отримує 92 бали, вважається круглим відмінником і при цьому не має права на стипендію.
У лютому студенти КНЕУ та інших ВНЗ отримали академічні стипендії пізніше, ніж зазвичай — після того, як наприкінці місяця Мінфін нарешті затвердив паспорт відповідної бюджетної програми. У деяких вишах, наприклад Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, на виплати чекають і досі.
“Нам пообіцяли, що гроші надійдуть на картки десь через два тижні, — розповідає першокурсниця Тетяна. — На моїй спеціальності на денному відділенні навчається загалом 47 студентів, з них 20 — на бюджеті, а на академічну стипендію тепер можуть розраховувати тільки п’ятеро. Стипендії підвищили, але що нам з того? В одних виплати відібрали, щоб підвищити іншим…”.
Академічна стипендія як стимул для кращого навчання своєї ролі не виконує, стверджують студенти. Для цього вона замала — звичайна стипендія навіть після підвищення становить 1100 грн. (раніше обмежувалася 825 грн.). Вижити на ці гроші неможливо, але вони є своєрідною “страховкою”, яку можна витратити на придбання продуктів, канцтоварів чи книжок. Хоча один підручник в університетському магазині може потягнути на третину стипендії!
Соціальна стипендія теж не завжди виконує свою роль, адже в більшості випадків не залежить від фінансових можливостей студента та його родини. Експерти радять звернути увагу на дітей, які мешкають у гуртожитках — вони за фактом є менш забезпеченими порівняно зі своїми однокурсниками, які мешкають удома або можуть собі дозволити за батьківський кошт винайняти квартиру. Проте бідними держава їх не вважає і соціальні стипендії не пропонує.
Саме тому студенти, які позбулися цієї виплати взимку, навряд чи покращать свої результати під час літньої екзаменаційної сесії. Замість того щоб більше часу проводити за книжками, вони шукатимуть підробіток.
Як відомо, з нового року МОН відповідає лише за виплату академічних стипендій, а соціальними, які призначають пільговикам, опікується Мінсоцполітики.
— Соціальні стипендії для студентів інститутів, університетів та академій з 1 січня збільшили до 1000 грн., проте з нового року ці виплати частково заблоковано — через те, що досі не підписано паспорт відповідної бюджетної програми та не знято суперечності між двома постановами Кабміну (# 1045 і # 1050) щодо порядку використання коштів на такі виплати, — розповідає Ольга Чабанюк. — У першій записано, що претендувати на соціальні стипендії можуть усі пільгові категорії студентів, окрім осіб, які перебувають в академічній відпустці. У другій — що претендувати на такі виплати не зможуть особи, що мали академічну заборгованість. Наша профспілка проти такого формулювання. Студент має право перескласти іспит, і це не повинно впливати на виплату соціальної стипендії. Між іншим, у нашому університеті наявність заборгованості більш як з двох дисциплін є підставою до відрахування.
Після того як владнають усі формальності, соціальні стипендії обіцяють нарахувати за період з 1 січня. Коло претендентів на такі виплати значно розширили — до 13 категорій: до дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, зокрема, додали тимчасово переміщених осіб, дітей учасників АТО. До 1 вересня в Мінсоцполітики мають створити єдиний реєстр студентів-пільговиків.
Торік студенти та профспілки неодноразово виходили на акції протесту проти звуження прав молоді та погіршення фінансування освітянської галузі. У грудні вимагали скасування законопроекту # 5130, яким з подачі Мінфіну було перекреслено гарантії, передбачені 62 статтею Закону “Про вищу освіту”: розмір стипендіального фонду має забезпечувати виплату академічних стипендій щонайменше 66% студентів і не більше як 75%. Між іншим, на практиці 2016 року у більшості наших вишів такі виплати отримували 75% студентів-бакалаврів денної форми навчання. Пізніше, 28 грудня 2016 року, Кабінет Міністрів видав постанову “Деякі питання стипендіального забезпечення”. Відповідно до неї кількість претендентів на стипендію коливатиметься в межах 40–45%.
Такі зміни спричинені лише бажанням зекономити кошти, вважають профспілки. Крім того, в цьому вони вбачають порушення 22 статті Конституції України. “Нові законодавчі акти не мають звужувати обсяг прав студентів порівняно з чинними, — пояснює Ольга Чабанюк. — Але цього принципу автори стипендійної реформи не дотримуються”.
Анна СМІЛЯНСЬКА